- напустити
- —————————————————————————————напусти́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
напустити
Смотреть что такое "напустити" в других словарях:
напустити — див. напускати … Український тлумачний словник
понапускати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Напустити куди небудь багатьох. || Дозволити мешкати у будинку, квартирі і т. ін. багатьом. || Напустити куди небудь багато чогось. 2) Спустити, звісити багато чого небудь на щось … Український тлумачний словник
надимити — млю/, ми/ш; мн. надимля/ть; док. Напустити диму. || Курячи, наповнити що небудь тютюновим димом … Український тлумачний словник
накадити — каджу/, ка/диш, док. 1) Кадячи, напустити багато диму; надимити, накурити. 2) Здійняти куряву; напилити … Український тлумачний словник
напуск — у, ч. 1) Дія за знач. напускати, напустити 1). 2) заст. Напасть, наслання; напуст. 3) Частина одягу, яка нависає, виступає над чим небудь … Український тлумачний словник
напущений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до напустити 5) … Український тлумачний словник
наслинювати — юю, юєш, недок., насли/нити, ню, ниш, док., перех. Змочувати слиною що небудь, напустити слини в щось … Український тлумачний словник
нахукати — аю, аєш, док., перех., розм. Хукаючи, напустити тепла … Український тлумачний словник
начадити — джу/, ди/ш, док. 1) Напустити чаду. 2) Курячи, наповнити приміщення тютюновим димом. || Напускаючи чого небудь, забруднити повітря … Український тлумачний словник
наврочити — (кого за народними уявленнями, заподіяти кому н. нещастя, спричиняти в когось хворобу тощо магічним поглядом, словами / діями); наслати, насилати (що на кого), напустити, напускати (що на кого, кому зазв. із прямим додатком назвою нещастя,… … Словник синонімів української мови
